Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.
До вашої уваги тези доповіді «Питання щодо концепції створення артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки».
Обраний вектор розвитку Збройних Сил України щодо наближення до сумісності з арміями країн-членів НАТО, зміни у складі РВіА, перспективи її озброєння сучасними зразками ОВТ потребують одночасно змін (уточнення) організаційної структури частин (підрозділів) РВіА та основ їх бойового застосування.
Питанню розвитку застосування частин та підрозділів РВіА у провідних у військовому відношенні країнах світу приділяється постійна увага.
Попри значну роль армійської авіації у вогневій підтримці бойових дій бригад, за поглядами військових фахівців США, основним вогневим засобом безпосередньої вогневої підтримки бригади залишається артилерія, яка входить до її складу. Тому у ході проведення реформування військові фахівці, спираючись на досвід застосування артилерії СВ в локальних конфліктах, розглядають нову концепцію, метою якої є створення артилерійських підрозділів безпосередньої підтримки бригад (батальйонів) сухопутних військ США.
Суть зазначеної концепції полягає у створенні артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки бригади «конкретного розміру». Залежно від складу бригади визначається і склад артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки.
На думку військових фахівців, артилерійський дивізіон безпосередньої підтримки повинен створюватися за модульним принципом та базуватися на ефективній дальності його озброєння у порівнянні з найбільш типовими розмірами зони відповідальності бригади по фронту та оперативну глибину. До складу артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки входять штаб, артилерійські та мінометні батареї, протитанкова батарея, рота бойової підтримки.
Особливістю організаційної структури артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки та артилерійських (мінометних) батарей, які входять організаційно до його складу, а також їх бойового застосування у порівнянні з структурою та бойовим застосування артилерійського дивізіону (батарей) СВ ЗС України є: відсутність у «нашому розумінні» взводів управління дивізіонів та батарей; відсутність КСП (СП) дивізіонів (батарей); наявність центрів управління вогнем у кожному вогневому взводі.
На прикладі поглядів військових фахівців збройних сил США щодо створення артилерійського дивізіону безпосередньої підтримки можна визначити напрями розвитку організаційної структури та основ бойового застосування артилерійських підрозділів ЗСУ, основними з яких є:
ефективне застосування артилерійських підрозділів потребує перегляду їх структури та основ бойового застосування. Структура та основи бойового застосування повинні бути зорієнтовані на досвід провідних у військовому відношенні країн-партнерів та перспектив озброєння новітніми зразками зброї та військової техніки;
з урахуванням поступового переходу на стандарти НАТО, прийняття на озброєння сучасних засобів розвідки, комплексів засобів автоматизації та їх постачання в артилерійські частини (підрозділи) доцільно вести мову про впровадження в структуру артилерійських підрозділів центрів управління вогнем (пунктів управління вогнем) в кожному вогневому взводі, а також введення до штату мінометних батарей та гаубичних батарей бригадних артилерійських груп передових артилерійських спостерігачів (коректувальників артилерійського вогню).
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)
